Вісім прямих алей, що розходяться від старого дуба, — цю картинку впізнає кожен, хто хоч раз гуляв центром Херсона. Планування, яке склалося ще у ХІХ столітті, майже не змінилося за півтора століття.
Цьому місцю понад 240 років. За цей час воно встигло побувати іподромом, цвинтарем, майданчиком для повітряних куль і головним танцмайданчиком міста. І змінило шість назв.
Розповідаємо, як з’явився найстаріший парк Херсона, звідки взялося ім’я Шевченка в його назві та які об’єкти зробили це місце впізнаваним.
Як з’явився Шевченківський парк у Херсоні
Історія починається у 1785 році — лише за сім років після початку будівництва самого міста. Громадський сад заклали за розпорядженням князя Григорія Потьомкіна на високому березі Дніпра, між військовою фортецею та Грецьким передмістям.
Місце обрали вдало: звідси відкривався краєвид на річку й заболочені береги. Сад фактично став центром молодого Херсона.
Але доля розпорядилася інакше. Коли Потьомкіна не стало, увага та гроші імперії пішли на розбудову сусідніх Миколаєва й Одеси. Херсон занепав, а молоді дерева загинули від посухи.
Найкращий час посадити дерево був двадцять років тому. Другий найкращий час — сьогодні.
Китайське прислів’я
Плац-парад та кінні перегони на місці саду
На спорожнілій території облаштували плац-парадну площу. Понад пів століття тут курів пил від кінних змагань — до 1868 року в самому центрі міста діяв фактичний іподром.
Ситуацію змінив віцегубернатор Денис Карнович. У 1869 році він ухвалив рішення відновити парк, і протягом кількох наступних років територію знову засадили деревами.
Денисівський парк і перше офіційне ім’я
Відновлений парк назвали на честь ініціатора — Денисівський. Це була його перша офіційна назва, яка протрималася трохи більше десяти років.
Саме тоді сформувалося планування алей, яке з незначними змінами дійшло до сьогодні. Автори проєкту орієнтувалися на пейзажний, англійський тип: прямі доріжки чергувалися з кривими стежками.
Історія назв: чому парк став Шевченківським
Мало який об’єкт у Херсоні змінював вивіску так часто. Кожна влада приносила своє ім’я, і за назвами парку можна вивчати історію міста.
| Роки | Назва | Привід для перейменування |
|---|---|---|
| 1785–1860-ті | Громадський сад | Заснування за Потьомкіна |
| 1869–1880 | Денисівський парк | На честь Дениса Карновича |
| 1880–1919 | Сад імені Олександра II | Рішення міської думи |
| 1919 | Парк Леніна | Короткий радянський період |
| 1920-ті | Тарасо-Шевченківський парк | Перша поява імені Кобзаря |
| 1927–2014 | Парк культури та відпочинку імені Леніна | Радянська ідеологія |
| 2014–2016 | Міський парк | Декомунізація |
| з 2016 | Шевченківський парк | Повернення імені Тараса Шевченка |
9 січня 1880 року на засіданні Херсонської міської думи парк перейменували на сад імені Олександра II. Тоді ж ухвалили посадити в центрі дуб — на згадку про 25-річчя царювання імператора — і обнести дерево залізними ґратами.
Тарасо-Шевченківський парк і повернення імені Кобзаря
Ім’я Шевченка вперше з’явилося в назві на початку 1920-х років. Парк називався Тарасо-Шевченківським приблизно десять років.
У 1927-му ім’я поета з назви прибрали й повернули ленінське — уже на вісім десятиліть. Офіційно місце йменувалося «Парк культури та відпочинку імені В. І. Леніна».
Суперечки навколо назви точилися ще з часів розпаду СРСР. Одні пропонували повернути ім’я Олександра II, посилаючись на дуб, інші наполягали на Денисівському парку. Місцеві газети навіть вели підрахунок голосів.
Крапку поставила декомунізація 2014 року: спершу парк став просто Міським, а з 2016-го отримав сучасну назву — Шевченківський.
Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.
Тарас Шевченко
Ключові об’єкти Шевченківського парку
Парк розташований у Центральному районі — між проспектом Незалежності, вулицями Перекопською, Лютеранською та Петра Калнишевського. Це історичний центр міста, тому сюди легко дійти пішки з будь-якої точки поблизу.
Що робить це місце впізнаваним:
- дуб звичайний у центрі — головний символ і точка, від якої розходяться вісім алей;
- регулярне планування з прямими алеями, сформоване ще в ХІХ столітті;
- місце колишніх павільйонів для естради та буфету, зведених у 1897 році за проєктом архітектора Олексія Сварика;
- майданчик колишнього танцмайданчика, який херсонці називали «Кліткою»;
- дитяча зона з атракціонами, що з’явилася в повоєнні десятиліття.
Легендарний дуб — символ Херсона
Черешчатому дубу в центрі парку близько 130–140 років. Дерево має статус ботанічної пам’ятки природи місцевого значення — його надали ще розпорядженням обласної ради від 22 квітня 1964 року, а в 1983-му перезатвердили.
За херсонськими газетами кінця ХІХ століття, дуб таки з’явився на честь ювілею правління Олександра II. Утім, для сучасних мешканців це давно вже не імперський знак, а просто «той самий дуб», біля якого призначали побачення кілька поколінь.

Життя парку в ХХ столітті
Наприкінці ХІХ століття територію обкопали глибоким ровом — щоб уберегти насадження від корів і свиней, які тоді вільно блукали містом. Для відвідувачів запровадили режим: сторожі виганяли публіку близько одинадцятої вечора.
Розваги були цілком у дусі часу. У жовтні 1899 року відомий повітроплавець Юзеф Древницький піднімався на повітряній кулі просто з центральної алеї саду.
Друга світова війна не помилувала парк — більшість дерев вирубали на дрова. Відновлювали його поетапно:
- Після війни висадили нові дерева й розбили квіткові клумби.
- Замість знищених скульптур встановили дванадцять нових.
- Частково відновлений парк прийняв перших відвідувачів 1 травня 1948 року.
- До кінця 1950-х тут з’явилися каруселі, кіоски з морозивом і телефони-автомати.
- У 1970-х головним магнітом стали вечірні танці на майданчику «Клітка».
Той танцмайданчик справді нагадував клітку — кругла арена з високою огорожею навколо. У вихідні вечорами в парку не було де яблуку впасти.
Шевченківський парк сьогодні
Повномасштабна війна змінила й це місце. Після звільнення Херсона в листопаді 2022 року центр міста залишається під регулярними обстрілами, тож доглядати парк стало практично неможливо.
Територія сильно заросла, чимало дерев посічені уламками, алеї завалені гіллям. У липні 2025 року в парку сталася пожежа через ворожі обстріли — обгоріли значні ділянки насаджень.
Прибирання ускладнене через ризик повторних ударів і можливе замінування. Тому найстаріший парк Херсона зараз радше законсервований, ніж діючий.
Історія цього місця показує одну річ: його вже кілька разів вирубували майже дощенту — і за Потьомкіна, і під час Другої світової. Щоразу херсонці саджали дерева заново. Коли місто повернеться до мирного життя, у Шевченківського парку буде ще одна сторінка відновлення, а старий дуб, який пережив уже кілька воєн, цілком може дочекатися наступних поколінь городян.