На правому березі Дніпровсько-Бузького лиману розташоване село з надзвичайно багатою історією, яка сягає античних часів. Станіслав — населений пункт Херсонської області, чия територія була заселена задовго до офіційного заснування самого села. Розглянемо, де розташований Станіслав і як розвивалася його історія від давніх поселень до сучасної громади.
Розташування села на Дніпрі
Станіслав розташований на правому березі Дніпровсько-Бузького лиману, за 26 кілометрів від Херсона, на автодорозі, що з’єднує обласний центр з Олександрівкою. Село є центром Станіславської сільської громади Херсонського району.
Розташування на березі лиману, де Дніпро зустрічається з морем, зробило цю територію стратегічно важливою ще з часів античності — тут проходили торгові шляхи та переправи протягом тисячоліть.
Площа села становить 6,826 квадратного кілометра. Місцевість вирізняється незвичним для степової України рельєфом — тут розташовані так звані Станіславські гори, глинисті береги лиману, порізані ярами та балками, які утворюють мальовничий каньйон.
Природна пам’ятка Станіславський каньйон
Станіславський каньйон — глинясті гори на березі лиману загальною площею 660 гектарів. У 2002 році цю територію включили до природно-заповідного фонду України. Поруч розташований Чорноморський біосферний заповідник, що робить місцевість особливо цінною для спостереження за перелітними птахами.
Найдавніша історія місцевості
Територія сучасного Станіслава була заселена ще з доби бронзи — приблизно за два тисячоліття до нашої ери. Археологи виявили тут городище, поселення та два могильники скіфського часу, які датуються VII‒III століттями до нашої ери.
Існує припущення, що саме на цьому місці, на мисі, який в давнину називали мисом Іпполая, розташовувався описаний Геродотом храм богині Деметри. Пізніше тут виявили й поселення перших століть нашої ери, пов’язані з грецькою колонією Ольвія, розташованою на протилежному боці лиману.
Нижче наведена таблиця з ключовими історичними періодами місцевості.
| Період | Історичні свідчення |
|---|---|
| II тисячоліття до н.е. | Поселення епохи бронзи |
| VII‒III ст. до н.е. | Скіфське городище та могильники |
| V ст. до н.е. | Ймовірне розташування храму Деметри |
| Перші століття н.е. | Поселення, пов’язані з Ольвією |
| 1647‒1648 | Можливий табір Богдана Хмельницького |
Козацький період
Ймовірно, у Станіславі розташовувався один із таборів Богдана Хмельницького наприкінці 1647 — на початку 1648 року. Після утворення Нової Січі та створення Прогнойської паланки тут облаштували переправу, яка з’єднувала паланку з правобережжям лиману.
Історія заснування села
Офіційним роком заснування Станіслава вважається 1697 рік. Поселення виникло за часів козаччини для забезпечення переправи на Кінбурнський півострів, де з давніх часів добували сіль з озер.
У середині XVIII століття в селі існували зимівники запорожців — тут козаки займалися рибним промислом, добували сіль у Прогноях та вирощували зернові культури. Село належало до Перевізької паланки.
Станіслав виник не як звичайне сільськогосподарське поселення, а як важливий транспортний та промисловий вузол, пов’язаний із соляним промислом та переправою через лиман.
Розвиток у XIX столітті
У 1799 році в селі мешкало 382 особи. У першій половині XIX століття Станіслав почав швидко рости за рахунок переселенців із центральних районів України — переважно з села Княжа Звенигородського повіту. У 1811 році тут налічувалося 146 господарств із 1145 мешканцями.
До 1841 року Станіслав, що складався з 336 дворів, зарахували до розряду містечок Херсонського повіту. У цей період значного розвитку набуло хлібопашество, а державні селяни отримували у користування землю з розрахунку 15 десятин на ревізьку душу.
Основні заняття мешканців села в різні історичні періоди можна перерахувати так:
- рибний промисел на водах лиману та Дніпра;
- добування солі в Прогноях;
- вирощування зернових культур;
- переправа через лиман на Кінбурнський півострів.
Село у XX столітті
У 1935 році Станіслав входив до Херсонського району Одеської області, з вересня 1937 року — Миколаївської області. У 1939 році утворили Білозерський район, до якого увійшло і село.
З 18 серпня 1941 року по 14 березня 1944 року Станіслав перебував в окупації нацистських загарбників. На фронтах Другої світової війни билося 300 жителів села, з яких 198 загинули.
Основні етапи адміністративної належності села можна представити так:
- Належність до Перевізької паланки в козацький період.
- Статус містечка Херсонського повіту з 1841 року.
- Входження до Одеської, а згодом Миколаївської області в 1930-х роках.
- Включення до складу Білозерського, а пізніше Херсонського району.
Станіслав сьогодні
Станіслав — центр сільської громади з населенням близько 800 осіб станом на 2025 рік. Село відоме серед туристів завдяки мальовничим Станіславським горам та каньйону на березі лиману.
На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну село перебувало під окупацією, а зараз регулярно потерпає від обстрілів. Попри складні умови, Станіслав залишається важливою точкою на туристичній карті регіону завдяки унікальному поєднанню природної краси та багатовікової історії.
Станіслав — приклад того, як невелике село на Херсонщині може зберігати сліди культур, що змінювали одна одну протягом тисячоліть: від скіфських курганів через грецьку колонізацію до козацьких зимівників і сучасної української громади.
