На Херсонщині є місце, яке дослідники з усього світу вважають унікальним природним феноменом. Заповідник Асканія-Нова зберігає останню в Європі ділянку цілинного степу, де плуг жодного разу не торкався землі. Розглянемо, коли і ким засновано цей заповідник, який статус він має сьогодні та чому має значення для всього світу, а не лише для України.
Як виникла Асканія-Нова
Історія Асканії-Нова почалася задовго до появи самого заповідника. У 1828 році німецький герцог Фердинанд Ангальт-Кетенський придбав у російського уряду ділянки цілинного степу в Таврійській губернії. Через тринадцять років, у 1841 році, він заснував тут хутір, названий на честь власного маєтку Асканія у Німеччині.
У 1856 році маєток придбав німецький колоніст Фрідріх Фейн, який зайнявся вівчарством у промислових масштабах. Згодом родина Фейнів об’єдналася зі знатним родом Пфальц, і нащадки прийняли об’єднане прізвище Фальц-Фейн. Саме представник цього роду — Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн — став людиною, яка перетворила степовий маєток на заповідник світового значення.
Заснування заповідника Фрідріхом Фальц-Фейном
Заповідник заснував у 1898 році Фрідріх Фальц-Фейн. Ще з 1887 по 1892 рік він заклав дендрологічний парк на штучному зрошуванні, а вже 1898 року оголосив про заповідання ділянки типчаково-ковилового степу на вічні часи.
Метою створення заповідника була передова на той час ідея: навчитися відтворювати рідкісні види тварин у напіввільних умовах, щоб мати можливість поновити популяції в природі в разі їхнього вимирання.
Фальц-Фейн одним із перших у регіоні почав кільцювання птахів під час міграції. Він також привіз до заповідника зебр, антилоп та інших екзотичних тварин, зібраних з різних куточків світу — від Африки до Тибету.
Нижче наведено таблицю з ключовими етапами історії заповідника.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1841 | Заснування хутора Асканія-Нова герцогом Ангальт-Кетенським |
| 1898 | Заповідання ділянки цілинного степу Фрідріхом Фальц-Фейном |
| 1919 | Націоналізація маєтку, оголошення Народним заповідним парком |
| 1983 | Отримання статусу біосферного заповідника |
| 1984 | Включення до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО |
Після революційних подій 1917 року доля заповідника довгий час залишалася непевною. У 1919 році декретом Ради Народних Комісарів акліматизаційний зоологічний парк та ділянку цілинного степу оголосили Народним заповідним парком. Роки радянських репресій та Друга світова війна нанесли значної шкоди закладу, а частину архівних матеріалів було знищено.
Попри всі випробування, природоохоронна структура, закладена Фальц-Фейном ще до 1898 року, за своєю суттю нагадувала концепцію біосферного резервату — ту саму, яку ЮНЕСКО прийняла лише в 1972 році. Тобто Фальц-Фейн випередив світову природоохоронну думку на кілька десятиліть.
Статус біосферного заповідника
Сучасний статус закладу — Біосферний заповідник “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна, науково-дослідна установа в системі Національної академії аграрних наук України. У 1983 році заповідник офіційно отримав статус біосферного, а вже в 1984 році увійшов до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Такий статус означає, що територія поєднує кілька функцій одночасно:
- збереження унікальних природних екосистем у первозданному вигляді;
- проведення наукових досліджень флори та фауни;
- екологічну освіту та популяризацію природоохоронних ідей;
- моніторинг стану довкілля для міжнародної наукової спільноти.
До складу заповідника входять заповідний степ, дендрологічний парк та зоологічний парк — унікальне поєднання природних і штучно створених об’єктів, яке рідко зустрічається в інших заповідниках світу.
Чому Асканія-Нова має світове значення
Асканія-Нова — найбільший степовий заповідник Європи, де збереглася єдина на континенті ділянка незайманого типчаково-ковилового степу. Саме завдяки зусиллям Фальц-Фейна і його наступників вдалося зберегти дикого коня Пржевальського, якому свого часу загрожувало повне зникнення з планети.
Сьогодні можна впевнено стверджувати, що вид коня Пржевальського зберігся в дикій природі саме завдяки багаторічній роботі заповідника Асканія-Нова та зусиллям його засновника.
Заповідник входить до списку семи природних чудес України та щороку приваблює десятки тисяч туристів і науковців з усього світу. Тут вивчають адаптацію тварин до змін клімату, ведуть довгострокові спостереження за степовими екосистемами та зберігають генофонд рідкісних видів.
Основні досягнення заповідника за роки його існування можна підсумувати так:
- Створення першого в світі степового заповідника природоохоронного типу.
- Збереження дикого коня Пржевальського від повного вимирання.
- Отримання статусу біосферного резервату ЮНЕСКО в 1984 році.
- Формування унікального поєднання заповідного степу, дендропарку та зоопарку в одній структурі.
Асканія-Нова сьогодні
Заповідник продовжує наукову та освітню діяльність, попри складні випробування останніх років, включно з наслідками повномасштабного вторгнення Росії, яке завдало шкоди частині території та фауни. Науковці заповідника продовжують моніторинг екосистеми, фіксуючи, як вона реагує на нові виклики.
Асканія-Нова залишається живим свідченням того, як ідея однієї людини — зберегти природу для майбутніх поколінь — здатна набути світового значення і пережити понад століття історичних потрясінь.
