Головна » Лемурійське озеро на Сиваші: чому вода рожева

Лемурійське озеро на Сиваші: чому вода рожева

від Волощук Марина
0 коментарі
Панорамний краєвид Лемурійського озера з рожевою солоною водою, білими соляними відкладеннями та блакитним небом

Уперше побачити цю водойму — досвід, який збиває з ніг. Степ, вигорілий до кольору соломи, потім білий соляний берег, а за ним смуга води відтінку розбавленого вишневого соку. Фотографії з Лемурійського озера роками кочують мережею, і багато хто щиро вважає їх обробленими. Колір справжній, а причина в ньому — цілком біологічна, і далі розберемо її по пунктах.

Де розташоване рожеве озеро на Херсонщині

Водойма лежить на півдні області, у Каховському районі, неподалік від сіл Григорівка та Нововолодимирівка. До адміністративної реформи 2020 року цю територію відносили до Чаплинського району, тому в старих путівниках зустрічається саме та назва.

Географічно це не самостійне озеро в класичному розумінні. Улоговина розташована в західній частині затоки Сиваш, у невеликій бухті, відділеній від основної акваторії.

Як озеро пов’язане із Сивашем

Сиваш — величезна система мілких заток із надсоленою водою між материковою частиною Херсонщини та Кримом. Влітку вода тут сильно випаровується, концентрація солі підскакує, а мілини вкриваються кристалічною кіркою.

Лемурійське озеро працює за тим самим принципом, тільки в мініатюрі. Замкнена улоговина прогрівається швидше, випаровування йде інтенсивніше, і всі процеси стають помітними для ока.

Дорога з обласного центру

Для туристів рожеве озеро, Херсон і трасу на Армянськ традиційно пов’язували в один маршрут. Автомобілем їхали дорогою Каховка — Армянськ, звертали на Чаплинку, а далі до Григорівки, від якої до води залишалося близько чотирьох кілометрів.

Зараз ця частина Херсонщини перебуває під тимчасовою окупацією, тож поїздка неможлива. Поки що озеро доступне лише для читання й розглядання давніх знімків.

Природа не питає дозволу, коли створює щось, у що люди відмовляються вірити.

Чому вода в озері рожева

Колір дає не мінеральний склад і не намул, як часто думають. Його виробляє живий організм — мікроскопічна водорість дуналієла солоноводна, одна з найстійкіших до солі істот на планеті.

Дуналієла і бета-каротин

За надмірної солоності та яскравого сонця клітини цієї водорості починають накопичувати бета-каротин. Це той самий пігмент, що забарвлює моркву й обліпиху в теплі відтінки.

Каротин захищає водорість від руйнівного ультрафіолету — власне, це біологічний сонцезахист. Коли таких клітин у воді мільярди, вся водойма отримує рожевий або малиновий тон.

Ланцюжок утворення кольору виглядає так:

  1. Вода в замкненій улоговині активно випаровується під сонцем.
  2. Концентрація солі зростає до критичних значень.
  3. Звичайні водні організми таких умов не витримують і зникають.
  4. Дуналієла займає порожню нішу й починає масово розмножуватися.
  5. Клітини накопичують бета-каротин, і вода набуває рожевого відтінку.

Саме тому колір змінюється протягом сезону, а не тримається однаковим цілий рік.

Коли колір найяскравіший

Найнасиченіші відтінки припадають на другу половину літа, коли спека стоїть тижнями. У прохолодні місяці вода світлішає до блідо-рожевої, а іноді стає майже сірою.

ПеріодКолір водиЩо відбувається
Веснаблідо-рожевий, сіруватийвода прохолодна, водорість малоактивна
Червень — липеньрожевийвипаровування посилюється, солоність зростає
Серпеньмалиновий, насиченийпік спеки та максимум каротину
Осіньрожевий, згодом світлийтемпература падає, активність знижується

Тримайте цю сезонність на увазі, коли розглядаєте чужі фотографії з різних років, — різниця в кольорі там не випадкова.

Особливості екосистеми надсоленої водойми

Солоність води в озері оцінюють у 270‒300 грамів на літр. Для порівняння: у Чорному морі цей показник приблизно в п’ятнадцять разів менший, тому відчуття від занурення зовсім інші — вода відчутно тримає тіло на поверхні.

Хто живе в такій воді

Список мешканців короткий, зате кожен вид по-своєму унікальний:

  • дуналієла солоноводна — головна причина рожевого кольору;
  • артемія, дрібний солоноводний рачок, що харчується водорістю;
  • галофільні бактерії, які теж дають червонуваті пігменти;
  • окремі види водоплавних птахів, що прилітають по артемію.

Риби тут немає й бути не може, бо жодна з місцевих порід не витримує такої солі.

Сіль і лікувальні грязі

Коли вода відступає, на березі залишаються тонни білого соляного «піску» — кірка хрустить під ногами, як морозний сніг. Металеві предмети в такому середовищі вкриваються кристалами за кілька днів.

Донні відкладення озера — сульфідні пелоїди, які використовують у грязелікуванні. До повномасштабної війни сюди приїздили оздоровлюватися не лише українці, а й туристи з-за кордону, а місцевими грязями цікавилися косметичні виробники.

Як виникло Лемурійське озеро

Найпоширеніша версія походження звучить неправдоподібно, але має конкретну дату. 26 серпня 1969 року на березі Сивашу розбився радянський бомбардувальник, і від вибуху в ґрунті утворилася глибока воронка.

Легенда про давнє море

Улоговина поступово наповнилася солоною водою з затоки й перетворилася на окрему водойму. Назва ж прийшла з іншої історії: серед місцевих ходила розповідь, що це залишок доісторичного Лемурійського моря.

Наукового підтвердження в цій версії немає, зате ім’я виявилося вдалим. Воно приросло до місця так міцно, що офіційна географічна назва звучить саме так.

Назви дають не картографи, а люди, які живуть поруч.

Рожеві озера світу: з чим порівнюють Лемурійське

Схожі водойми розкидані по всій планеті, і механізм забарвлення в них однаковий. Найвідоміше — озеро Хіллієр в Австралії, вода якого тримає рожевий колір навіть у набраній пляшці. Ще один приклад — Ретба в Сенегалі, де місцеві роками видобувають сіль просто з рожевої води.

Найближчі родичі Лемурійського озера

У самому Криму є Сасик-Сиваш, який щоліта рожевіє на десятках гектарів, а в Іспанії таку саму картину дає солоне озеро біля Торревьєхи. Усюди працює однакова пара організмів: солестійка водорість і рачок артемія.

Різниця здебільшого в масштабі та відтінку:

  • Хіллієр — стабільний рожевий колір майже цілий рік;
  • Ретба — насичений, з вираженим малиновим тоном улітку;
  • Сасик-Сиваш — величезна площа й промисловий видобуток солі;
  • Лемурійське — невелика улоговина з дуже високою концентрацією солі.

Чому масштаб тут не головне

За розміром наша водойма поступається всім переліченим, зате за солоністю впевнено тримається в лідерах. Саме ця концентрація й робить донні грязі такими цінними для оздоровлення.

Тобто Херсонщина має власний природний об’єкт світового рівня, тільки компактний. Якщо колись складатимете список природних дивовиж України, тримайте це озеро в першій десятці.

Чим цінне рожеве озеро Херсонщини

Лемурійське озеро — не просто ефектний кадр для соцмереж. Це наочний приклад того, як екстремальні умови створюють окрему замкнену екосистему з двома-трьома видами замість сотні.

Коротко про суть феномену: рожеве озеро, Херсон і вся південна частина області пов’язані з Сивашем, а колір води дає крихітна водорість, яка захищається від сонця каротином. Про сусідні природні об’єкти регіону в нас є окремі матеріали — заходьте почитати, коли буде настрій для степу й солі.

Вам також може сподобатися