Для багатьох херсонців Антонівка — це не просто точка на карті області. Це напрямок, куди їхали на пляж, по кавуни з придорожніх розкладок і в гості до родичів у приватний сектор. Селище виросло на правому березі Дніпра й довго жило у власному ритмі, хоч і майже впритул до великого міста. Далі розберемо, коли воно з’явилося, чому спершу мало іншу назву і як ця назва стала відомою всій країні.
Де розташована Антонівка відносно Херсона
Селище лежить на правому березі Дніпра, на східному краю херсонської агломерації. Від центру обласного центру до Антонівки — близько десяти кілометрів дороги, від залізничної станції Херсон — приблизно чотирнадцять.
Адміністративна підпорядкованість змінювалася двічі за останні десятиліття. До реформи 2020 року Антонівка належала до Дніпровського району Херсона, а після укрупнення громад увійшла до новоутвореного Херсонського району.
Географічні орієнтири селища
Кілька базових характеристик допомагають зрозуміти, як влаштована місцевість:
- правий берег Дніпра, висота над рівнем моря близько дев’яти метрів;
- площа території — приблизно 15,5 квадратного кілометра;
- координати приблизно 46°40′ північної широти та 32°42′ східної довготи;
- забудова переважно малоповерхова, з великою часткою приватного сектора;
- облаштований пляж на річковому березі.
Через ці рівні прибережні ділянки селище завжди мало відчутну перевагу — вода поруч, а от високих пагорбів чи крутих спусків тут немає.
Як Антонівка та Херсон зростали разом
Наприкінці ХХ століття межа між містом і селищем стала умовною. Автобусні маршрути, спільна промислова зона й щоденні поїздки на роботу зробили Антонівку частиною херсонського повсякдення.
Додала значення й залізниця: через селище проходить лінія Херсон — Джанкой. Тому місцеві звикли до звуків потягів так само, як до шуму річки.
Передмістя часто розповідає про місто більше, ніж його центральні вулиці.
Якщо колись складатимете маршрут околицями обласного центру, ці орієнтири стануть у пригоді.
Історія заснування Антонівки
Перші письмові згадки про поселення датуються 1822 роком. Заснували його переселенці з Полтавської губернії, які шукали вільної землі на південних просторах.
Спершу населений пункт звався Широке. Сучасне ім’я закріпилося пізніше, вже у ХХ столітті, і саме воно згодом перейшло на мостовий перехід через Дніпро.
Чому селище називалося Широке
Стара назва прямо описувала місцевість. Берег тут розкинувся широкою низинною смугою з плавнями, протоками та піщаними косами — сама географія підказала слово.
Перейменування на Антонівку відбулося на зламі епох, після 1917 року. Версії походження нової назви різняться, тож дослідники здебільшого пов’язують її з іменем одного з перших власників чи господарів землі.
Від села до селища міського типу
У 1963 році Антонівка отримала статус селища міського типу. До того часу тут уже працювали підприємства, діяли школи, а населення помітно зросло. За переписом 2001 року в селищі мешкало понад 13 тисяч людей.
Ключові дати зручно тримати перед очима:
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1822 | Перші документальні згадки про поселення під назвою Широке |
| початок ХХ ст. | Закріплюється сучасна назва — Антонівка |
| 1963 | Селище отримує статус смт |
| 1985 | Відкриття Антонівського мосту через Дніпро |
| 2020 | Входження до новоутвореного Херсонського району |
| 2022 | Окупація в лютому та звільнення в листопаді |
Ця хронологія показує головне: селище формувалося поступово, без різких стрибків, крок за кроком.
Чим жила Антонівка у ХХ столітті
Місцева економіка трималася на кількох великих виробництвах і на близькості до міста. Люди працювали або тут, або їздили на херсонські заводи — дорога займала пів години.
Промисловість і артезіанська вода
У селищі діяли завод скловиробів, винзавод, хлібозавод, виробництво безалкогольних напоїв і глиноземний карʼєр. Частина цих підприємств пережила кілька перейменувань і змін власності.
Окрема сторінка — вода. На території Антонівки пробурили 53 артезіанські свердловини, які забезпечували питною водою обласний центр. Тобто передмістя буквально напувало місто.
Школи, садки і громадське життя
Соціальна інфраструктура для селища виявилася доволі потужною: пʼять загальноосвітніх шкіл, стільки ж ясел і дитячих садків, будинок культури з кіноконцертною залою, бібліотеки та спортивний комплекс.
У 2016 році тут відкрили один із перших в Україні навчальних закладів із сонячними батареями на даху. Працює й недержавний заклад вищої освіти — Таврійський християнський інститут.
Такий набір закладів рідко зустрічається в населеному пункті подібного розміру, тож варто про нього пам’ятати.
Антонівський міст: споруда, що дала назву
Переправа отримала ім’я саме від селища, бо правобережний початок мосту розташований тут. До 1985 року береги з’єднували баржі та баркаси, і кожна поїздка на лівобережжя перетворювалася на цілу подорож.
Як будували переправу
Історія будівництва розтягнулася на два десятиліття:
- 1965 рік — Херсонський обком вносить пропозицію про спорудження мосту.
- Початок 1977 року — завершено розвідувальні роботи на місці майбутньої переправи.
- 21 грудня 1985 року — випробування, під час якого мостом проїхали 55 навантажених піском КамАЗів у пʼять рядів.
- 24 грудня 1985 року — урочисте відкриття автомобільного руху.
Загальна довжина мостового переходу склала близько десяти кілометрів: сам міст через Дніпро — приблизно 1330 метрів, через Конку — ще 330. Дорога до південних районів лівобережжя скоротилася на 80‒100 кілометрів, а перевезення вантажів подешевшало в кілька разів.
Міст і події 2022 року
24 лютого 2022 року біля переправи почалися бої, які тривали понад добу. 25 лютого селище тимчасово окупували російські війська.
11 листопада 2022 року Антонівку звільнили Збройні сили України. За день до того, відступаючи, окупанти підірвали міст, і споруда, яку зводили двадцять років, залишилася зруйнованою.
Місця, які люди захищали, тримаються в пам’яті довше за будь-які путівники.
Антонівка сьогодні: що залишається головним
Селище під Херсоном пройшло шлях від поселення полтавських переселенців 1822 року до передмістя з власною промисловістю, школами й пляжем. Його стара назва Широке досі зустрічається в архівних документах, а нова звучить у новинах усієї країни.
Головне, що варто тримати в голові: Антонівка і Херсон надто довго живуть спільним життям, щоб розглядати їх окремо. Один берег, одна дорога, одна історія — і вона ще не дописана. На нашому порталі є й інші матеріали про міста та села регіону, тож заходьте почитати про сусідні населені пункти.
