У Корабельному районі Херсона є невелика зелена територія, яка назавжди пов’язана з першими днями повномасштабного вторгнення. Сиреневий, або Бузковий, парк — місце, де 1 березня 2022 року відбувся один із найважчих боїв за оборону міста. Розглянемо історію цього парку та подій, які зробили його місцем пам’яті для всієї Херсонщини.
Розташування та назва парку
Сиреневий парк розташований у Корабельному районі Херсона, на вулиці Нафтовиків. Місцеві мешканці часто називають цю територію по-різному — Бузковий парк, Бузковий гай або Бузковий сквер. Назва походить від кущів бузку, які традиційно росли на цій території поруч із Херсонським нафтопереробним заводом.
До лютого 2022 року парк був звичайною рекреаційною зоною для мешканців прилеглих кварталів — місцем прогулянок біля Палацу культури нафтовиків.
Ситуація напередодні бою
Станом на 1 березня 2022 року, на сьомий день повномасштабного вторгнення, російські окупаційні війська вже захопили село Чорнобаївка поблизу Херсона. За словами місцевих жителів, у ніч проти 28 лютого на територію обласного ліцею зайшли близько 200 російських військових.
Бій у парку 1 березня 2022 року
Близько 10 години ранку 1 березня 2022 року до Сиреневого парку прибули понад 40 військовослужбовців 194-го Білозерського батальйону 124-ї окремої бригади територіальної оборони. Більшість із них були мешканцями сіл колишнього Білозерського району.
Підрозділ під командуванням комбата Іщенка розділився на дві групи по різні боки вулиці Нафтовиків: одна частина зайшла безпосередньо до парку, інша зайняла позиції за кам’яним парканом позаду території.
Нижче наведена таблиця з ключовими фактами про бій.
| Параметр | Інформація |
|---|---|
| Дата бою | 1 березня 2022 року |
| Підрозділ оборонців | 194-й Білозерський батальйон, 124-та бригада ТрО |
| Приблизна кількість оборонців | Понад 40 військовослужбовців |
| Кількість загиблих | Близько 24‒30 захисників |
| Кількість ідентифікованих загиблих (2026) | 19 осіб |
Хід бою
На початку зіткнення снайпери вразили кількох тероборонівців. Згодом по українських позиціях відкрили вогонь із крупнокаліберного кулемета, а бойова машина піхоти в’їхала безпосередньо на територію парку, де за деревами перебували захисники.
Захисники стояли на позиціях без належного захисного спорядження та з обмеженим озброєнням, маючи лише автомати та коктейлі Молотова проти броньованої техніки супротивника.
Бій завершився загибеллю більшості українських оборонців. Частина тероборонівців, яким вдалося вийти з оточення, змогла дістатися території сусіднього нафтозаводу.
Наслідки бою та вшанування пам’яті
Тіла загиблих захисників згодом збирали та ховали місцеві мешканці — це відбувалося вже в умовах окупації міста, коли офіційне вшанування було неможливим. Частину загиблих поховали на місцевому цвинтарі Геологів, поряд із військовими, які обороняли Антонівський міст.
Після деокупації Херсона слідчі та фахівці криміналістичної лабораторії обстежили територію парку і зафіксували речові докази, що підтверджують обставини бою.
Основні етапи вшанування пам’яті захисників можна перерахувати так:
- Збір та поховання тіл загиблих місцевими мешканцями під час окупації.
- Обстеження території слідчими після деокупації міста в листопаді 2022 року.
- Громадські обговорення щодо офіційної назви меморіальної території.
- Встановлення пам’ятного знаку в парку 1 березня 2023 року, до першої річниці бою.
Ідентифікація загиблих
Станом на четверту річницю бою в 2026 році, платформа пам’яті “Меморіал героїв” разом із Херсонською обласною державною адміністрацією повідомили про ідентифікацію 19 із загалом 24 загиблих у цьому бою захисників.
Основні пам’ятні елементи, пов’язані з подіями бою, сьогодні включають:
- пам’ятний знак, встановлений бійцями 124-ї бригади ТрО та формування “Феміда”;
- хрест на пошкодженому стовбурі дерева в парку;
- меморіальний комплекс “Бузковий гай пам’яті захисників Херсона”;
- щорічні заходи вшанування в річницю бою 1 березня.
Визнання подвигу захисників
У 2024 році донька одного із загиблих ініціювала електронну петицію з проханням присвоїти 19 бійцям, які загинули в бою за парк та Білозерську площу, звання Герой України посмертно. Це стало важливим кроком у публічному визнанні подвигу оборонців.
Історія Сиреневого парку сьогодні нерозривно пов’язана з подіями 1 березня 2022 року. Те, що колись було звичайною зеленою зоною відпочинку, перетворилося на місце пам’яті про людей, які зі зброєю початкового рівня стали на захист свого міста проти переважаючих сил супротивника.
Парк продовжує залишатися важливою частиною історичної пам’яті Херсона — місцем, куди приходять не лише на прогулянку, а й для того, щоб вшанувати тих, хто загинув, боронячи місто в перші дні повномасштабної війни.
Для мешканців Херсона ця територія назавжди залишиться місцем, де межа між звичайним міським парком і полем бою зникла в один день. Кожна весна, коли в парку знову цвіте бузок, він нагадує про людей, чиї імена тепер невіддільні від історії міста.
Подальші плани розвитку території передбачають створення повноцінного меморіального простору, який поєднає рекреаційну функцію парку з гідним вшануванням пам’яті загиблих захисників Херсона.
